простираться

простереться

1) (стр. з.) простягатися до чого, бути простягнутим и простягненим;

2) (тянуться, достигать собою) простягатися, простяг(ну)тися до чого, сягати, сягнути чого и до чого, на що (на что), в що, куди; (стлаться) стелитися, простелятися, простелитися (-люся, -стелишся), простилатися, прослатися (-стелюся, -стелешся) до чого, доходити, дійти до чого. [За Київом, Баром і Брацлавом простягались пустині (Куліш). Ясне проміння, мов руки, простяглось до лісу (Коцюб.). Доки сягають землі нашого села (Кониськ.). Скільки сягає його пам'ять (Коцюб.). Діяльність цього покоління сягає й на дальші часи (Єфр.). Царство наше на усі чотири сторони, скільки тисяч верстов, сягнуло (Кв.). Небо простилалося над великою й широкою землею (Грінч.). Нижче садка тиховода прослалася річка (Грінч.). Простелилася лицем до землі (Крим.). Городи аж до хати доходять]. Власть его -рается очень далеко - його власть сягає дуже далеко.

* * *

I

простила́тися, простели́тися

II см. простирываться III несов.; сов. - простер`еться

1) (распространяться) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и попростяга́тися, простира́тися, просте́ртися; (несов.: расстилаться) розстеля́тися, розстила́тися, простила́тися, простеля́тися, (о лесах, полях) розляга́тися, розлягти́ся; (достигать, доходить до чего-л.) сяга́ти, сягну́ти (до чого, чого)

2) (протягиваться) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и попростяга́тися, простира́тися, просте́ртися